Dmytro Babyuk (dmytro_babyuk) wrote,
Dmytro Babyuk
dmytro_babyuk

Закладка каменя храму Олександра Невського 2 травня 1891 року (неопубліковані фото)


Храм Олександра Невського

Після завершення будівництва Новпланівського мосту в 1874 році, який з'єднав Старе місто зі східною стороною каньйону, активно почався забудовуватися район, названий Новим планом.


Містобудівною домінантою забудови центральної частини Нового плану став собор Св. Олександра Невського, зведений на великій Торговій площі, звідки відкривався мальовничий вид на Старе місто. Храм був побудований в пам'ять 100-річчя воз'єднання Поділля з Росією. Храм освячено і відкрито 24 листопада 1897 року.

Закладка церкви була здійснена 2 травня (за старим стилем) 1891 року Преосвященним Димитрієм, Єпископом Подільським і Брацлавським, за участю Преосвященного Акакія, єпископа Балтського, безлічі осіб духовного сану, представників міської влади та військових.

Єпископ Димитрій (Самбікін)
Єпископ Димитрій - п'ятнадцятий Подільський архіпастир. Народився 3 жовтня 1839 в сім'ї сільського священика Воронезької губернії. Остаточну освіту здобув у Санкт-Петербурзькій духовній академії, після закінчення якої був парафіяльним священиком і викладачем в рідній семінарії.
У 1886 році постановою Синоду архімандрит Димитрій викликаний в Москву для хіротонії в єпископа. Відбулося те, що було очікувано. 4 січня 1887 року в Успенському соборі Московського Кремля, Московський митрополит Іоанникій (Руднєв) висвятив його в вікарія Нижегородської єпархії. У тому ж 1887 році єпископ Димитрій, переміщений на Балтське вікаріатство, перебрався до Кам'янця-Подільського, де знаходить призначений йому Троїцький монастир у запустінні. Він опиняється в скрутному матеріальному становищі, тому що за правилом архієрей утримується за рахунок доходу від монастиря. Але ці труднощі не заважали йому в архіпастирській праці. Він відкрив руїни Бакотської наскального монастиря, відновив його і освятив, встановив щорічне святкування в монастирі.

Див. статтю про Бакотський монастир - http://dmytro-babyuk.livejournal.com/2157.html
Під його керівництвом в Кам'янці було відкрито давньосховище (30 січня 1890 року), що вміщувало в собі бібліотеку, архів і речові пам'ятки церковної старовини.
Помер Преосвященний архієпископ Димитрій 17 березня 1908 року на 69-му році життя. Похований під Благовіщенським собором міста Казань, в усипальниці казанських архіпастирів. Могила його в даний час не збереглася.


Тепер повернімося до церемонії закладки каменю храму Олександра Невського. Хоч детального опису цих подій я не знайшов, хід церемонії можна частково прослідкувати по фотографіям. Ітак, перше фото зроблене в районі Польського ринку. Гадаю, що дійство почалось у "старому" соборі - храму Іоанна-Предтечі. Від нього хода йшлау напрямку "нового" собору - Казанської ікони Божої матері. В підтримку цієї версії слугує те, що хода не звернула на вулицю Троїцьку - найкоротшого шляху до нового міста, а йшла в напрямку вулиці Татарської. Якраз там стояв "новий" собор.


Хода на площі Ринок

та ж сама вулиця сьогодні

далі хода виходить до вул. Татарської. На передньому плані єпископ Димитрій

ця локація сьогодні виглядає так

очевидно, тут хода заходить до "нового" Казанського собору

Казанський собор (до нашого часу не зберігся)
Далі хода виходить безпосередньо на Новий план (нове місто)

Вигляд з боку Гунської вулиці. Видно, що суттєвих перепадів грунту на місці побудови храму ще немає.
А тепер спробуємо безпосередньо опинитись "в центрі подій":

Як видно по попередньому фото, підходу до місця майбутнього храму з боку вул. Шевченка ще немає. Тому хода заходить з протилежного боку.

Видно, що духовенство рухається через місток. Можливо канавка під ним - це розмітка стін майбутнього храму.

Духовенство на колінах і в молитві. Ймовірно - це саме процес закладки каменя.

А ця яма - місце, куди цей камінь заклали.

Охочих бачити це дійство було чимало.

Також було багато хоругв і святкових прапорів.

Очевидно, у шатрі проходила основна літургія. На задньому плані - Маріїнська жіноча гімназія

Маріїнська жіноча гімназія

Зараз це школа №8
Зрештою, після побудови храму архітектори змінили і ландшафт, а саме вирівняли площу під храмом, опустили рівень вулиці Коріатовичів, внаслідок чого вона стала не такою крутою, навколо храму з двох сторін влаштували тераси, де зараз проходять тінисті алеї. Загалом, внаслідок цих дій, храм, здавався, ніби побудований на горі.

На жаль, Радянська влада не змилостивилася над храмом і не простоявши й 50 років, він був підірваний. За деякими свідченнями, його підривали тричі, після двох невдалих попередніх вибухів. Зараз храм відновлено і хоч він не повторює в повній мірі той, що стояв до нього, але по праву знову завоював собі звання головного собору.

Відбудований собор Олександра Невського

Tags: 1891, 2 травня, Димитрій, Дмитро Бабюк, Казанський собор, Кам'янець-Подільський, закладка, собор, собор Олександра Невського, хода, єпископ
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment